Я егоїстка?

Мабуть, ви праві. 

І я, бувало, думала про себе. 

Тримає час гріхи мої нові, 

Коли старі ще відмолити треба. 

Я лицемірка? 

Що ж, можливо, й так. 

Життя навчило маски одягати, 

Що б викупити спокій на пятак 

Доводилося інколи брехати.

Я надто горда? 

Вперта, як віслюк? 

Якщо і так, не вам мене судити. 

Я від повчань втомилась і наук, 

А ідеально не навчилась жити. 

Я егоїстка? 

Мабуть ви праві ...

Та я й не прикидалася святою! 

©Л. Костенко